Виступ Глави Асоціації на круглому столі «Перспективи впровадження інтелектуальних систем вимірювань енергоносіїв (газу) і керування даними з інтелектуальних пристроїв обліку в Україні» в Міненерговугілля України.


Асоціація виробників та постачальників газового обладнання ініціювала проведення сьогоднішньої тематичної дискусії «Перспективи впровадження інтелектуальних систем вимірювань енергоносіїв (газу) і керування даними з інтелектуальних пристроїв обліку в Україні».

Всім вам відомо про те, що, приєднуючись до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, Україна взяла на себе зобов’язання щодо імплементації певних законодавчих норм, передбаченим Договором.

Вимоги до технічних характеристик продукції та обладнання інженерних систем будівель необхідні Енергетичному Співтовариству для досягнення мети щодо зниження загального енергоспоживання на 20% до 2020 року. І Співтовариство не обмежилася лише технічними вимогами, яких явно недостатньо. Тому й було прийнято рішення прискорити процес формування нової енергетичної системи ЄС.

Ряд адміністративних процедур і заходів, що впливають на енергоспоживання, був прописаний до виконання країнам-членам ЄС актуалізованою редакцією Директиви з енергетичної ефективності 2012/27/EU від 25 жовтня 2012 р. Вона вступила в дію в червні 2014 р., внесла зміни до раніше прийнятих директив ЄС (2009/125/EC і 2010/30/EU), і скасувала низку інших Директив ЄС (2004/8/EC і 2006/32/EC).

Ця Директива (2012/27/EU) описує загальний комплекс заходів, обов’язкових до виконання країнам-членам ЄС, щодо збільшення енергоефективності.

І всі ми розуміємо, що Україна також повинна в найкоротші терміни приступити до підготовки до виконання заходів, запропонованих цією Директивою. Дозволю собі нагадати, що заходи, викладені в ній, передбачають наступні напрямки роботи:

− реконструкцію будівель.

Країни-члени ЄС повинні провести реконструкцію як мінімум 3% площі опалювальних будівель, які займають органи державної влади;

− збільшення ефективності енергетичної системи.

Енергетичні компанії країн-членів ЄС, які підпадають під дію Директиви, повинні досягти певного рівня енергетичної ефективності процесу виробництва і транспортування енергії. Одним із заходів є вимога щодо щорічного зниження загального енергоспоживання на 1,5% з 2014 по 2020 роки відносно рівня 2009 року;

− енергоаудит.

Великий перелік організацій та компаній, що оперують на енергетичному ринку країн-членів ЄС та є великими споживачами енергії, підпадають під вимоги Директиви про необхідність проходження процедури енергоаудиту. Процедура енергетичного обстеження повинна бути проведена не пізніше ніж через три роки з моменту вступу в силу Директиви (2012 р.) і повторюватися кожні чотири роки кваліфікованими енергоаудиторами;

− підвищення ефективності систем опалення та кондиціонування повітря.

До грудня 2015 року всі країни-члени ЄС мають завершити і надати Єврокомісії звіти щодо поточного стану справ і плани в сфері комбінованого виробництва теплової та електричної енергії і в області опалювання і кондиціонування повітря будівель;

− розробку механізмів фінансування.

Органи державної влади кожної з країн-членів ЄС мають розробити і впровадити або використовувати вже існуючі механізми фінансування інвестицій у сфері енергетичної ефективності;

− загальноєвропейські та національні цілі.

Директива визначає загальну мету щодо зниження енергоспоживання в ЄС на 20% до 2020 року. Кожна з країн має встановити власні цілі щодо збільшення енергетичної ефективності та актуалізувати стратегію кожні три роки — в 2014, 2017 і 2020 роках.

Навіщо ми ініціювали проведення сьогоднішнього заходу?

Я не випадково перерахував на початку свого виступу приписи Директиви з енергетичної ефективності. Вони та інші європейські нормативно-правові акти вже давно регулюють напрям руху всієї Європи в бік економії ресурсів.

Тому сьогодні, ми пропонуємо вам спробувати оцінити стан і перспективи вітчизняної нормативно-правової бази, яка регламентує проектування, виробництво та впровадження інтелектуальних систем вимірювань газу та управління даними з інтелектуальних приладів обліку.

Які заходи в державному масштабі, на ваш погляд, потрібно провести для приведення вітчизняного законодавства у сфері створення інтелектуальних систем контролю, у відповідність до вимог Директиви ЄС?

Якими, на вашу думку, повинні бути напрями впровадження інтелектуальних систем контролю та обліку природного газу під час постачання, транспортування, розподілу, споживання всіма суб’єктами ринку?

Де Асоціація бачить себе?

Ми усвідомлюємо важливість та необхідність приведення законодавства України до Директив ЄС і вимогам Енергетичного Співтовариства. Це необхідно для подальшого виходу на ринкові ціни на газ. І ми підтримуємо державний курс на врегулювання питань обліку енергоносіїв, термосанації, зменшення споживання природного газу та переходу на альтернативні джерела енергії

Ми розуміємо необхідність руху в кільватері державної технічної політики і готові взяти участь:

− в розгортанні інтелектуальних систем обліку енергоносіїв (в першу чергу природного газу), а саме у підготовці нормативно-правової бази їх впровадження, розробки та дослідно-промисловому впровадженні пілотних проектів таких систем. Роботи можуть проводитися навіть на базі існуючих систем обліку після відповідного аудиту їх технічного стану та оцінки придатності до роботи у складі інтелектуальних систем;

− у розробці заходів щодо забезпечення правильного функціонування внутрішнього ринку та узгодженої реалізації правових норм, відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства;

− у сприянні органам державної влади в забезпеченні прав і можливостей кінцевих споживачів в частині доступу до інформації з приладів обліку і білінгу їх індивідуального споживання, а також допомоги в залученні споживачів до активної участі в економії енергоресурсів.